Інформація про район
Нікольський район розташований в південно-західній частині Донецької області
Загальна площа становить 1221 кв. кілометр.
Населення : 29,8 тис. осіб
Дата утворення : 7 березня 1923 року.
Відстань: від смт Нікольське до м. Донецька 120 км
На території району розташовано
1 селищна та 10 сільських рад, до складу яких входять 43 населених пункта:
Нікольська селищна рада (смт Нікольське, село Новоянисоль, с-ще Лісне);
Боївська сільська рада (села Бойове, Малинівка, Суженка, Паннівка, Новогригорівка);
Зеленоярська сільська рада (села Зелений Яр, Веселе, Лугове, Садове, Федорівка);
Зорянська сільська рада (села Зоря, Водяне, Гранітне, Приовражне);
Кальчицька сільська рада (села Кальчик, Кирилівка, Келерівка);
Касянівська сільська рада (села Касянівка, Кременівка, Ключове, Македонівка, Херсонес, селище Асланове);
Малоянисольська сільська рада (села Малоянисоль, Катеринівка, Труженка);
Новокраснівська сільська рада (села Новокраснівка, Назарівка, Кальчинівка, Українка);
Республіканська сільська рада (села Республіка, Ксенівка, Новороманівка, Сергіївка);
Темрюцька сільська рада (село Темрюк);
Тополинська сільська рада (села Тополине, Криничне, Первомайське, Перемога, Шевченко).
Історична довідка
Початком заселення земель району стало переселення греків з Криму у 1778 – 1780 рр. В 1779 році були засновані села Малий Янисоль та Чердакли (сучасне - с. Кременівка). Пізніше було засновано ряд інших сіл: Новий Янисоль, Афіни (сучасне с. Зоря), Візантія (сучасне Ключове), Херсонес (сучасне Македонівка). Греки були добрими хліборобами, тваринниками, заповзятими торгівцями. Подолавши біди, пов’язані з переселенням, вони змогли досягти значних економічних успіхів.
Але, попри всі досягнення, самі греки не були спроможні освоїти ці вільні землі. Тому царський уряд вирішив частину земель віддати іншим переселенцям. З початку ХІХ сторіччя відбувається перехід задунайських козаків та безземельних селян з глибинки Росії.
Так, в 1807 році переселенці зі Смоленської губернії заснували село Темрюк. В 1831 році засновано станицю Покровську (сучасне село Бойове) та кілька хуторів, у тому числі хутір Гладкий (з 1855 р. – село Ні кольське), які заселяли козаки Азовського козацького війська, вихідці з-за Дунаю.
В 1836 році на території району знайшлося місце і для переселенців з Голандії. Це села Бодні (сучасне село Республіка) та Ямбург (Новокраснівка).
В 1874 році у ці села переселяються німці-колоністи зі Східної Пруссії. Засновані нові села з німецьким населенням: Шенталь (сучасне Новороманівка), Гейсбуден (с.Сергіївка), Серединівка, Степанівка, Семенівка та інші.
Початок XX століття відзначився в історії Володарщини бурхливими революційними подіями. На тлі розшарування селянства відбувалися виступи проти влади. Особливого розмаху набула така боротьба в с. Покровському. Події жовтня 1906 року привернули увагу селян сусідніх сіл до цього села: “У Покровському мужики бойові!...”. Згодом, село почали називати Бойовим, а в роки радянської влади на честь цих подій споруджено пам’ятник.
У березні 1923 року урядом України була прийнята нова система адміністративно-територіального поділу, згідно з якою с. Нікольське (з 1924 р. – по 2016 р. село Володарське) стає центром району і сільської ради. З травня 2016 року - смт Нікольське.
Період голоду і репресій не минув територію району. Є багато свідчень очевидців про важки часи, які пережили мешканці у 1932-1933 роках. Голод, пов’язаний з неврожаєм, розкуркулюванням, тотальними хлібозаготівлями та репресіями з боку влади, привів народ до надзвичайних злиднів.
Загальна кількість людей, які померли від голоду 1932-1933 років, за даними матеріалів обласного архіву, біля 30 осіб, але постраждалих матеріально, фізично та морально – значно більше.
Пам’ятки природи.
На території району знаходиться заповідник "Кам’яні Могили" заснований 5 квітня 1927 року, як особлива природоохоронна територія місцевого значення. Його площа близько 400 га. З них - 300 га в складі Донецької області і 100 га в Запорізької. В 1951 році він став об’єктом республіканського значення і ввійшов до структури НАН Української РСР. У 1961 році на базі його і ще трьох інших самостійнихзаповідників створено Український державний степовий заповідник союзного значення. На сьогодні це не тільки природоохоронна, а й науково-дослідна і просвітницька установа.
Район урочища "Кам’яні Могили" в геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історико-археологічному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним.
Краєвиди заповідника Кам’яні Могили
Кожен рік в останню суботу травня на березі мальовничого озера, біля заповідника проходить міжрегіональний фестиваль мистецтв „Легенди степу”.
Надра. Породи докембрійського масиву виходять на поверхню та являють собою гнейси та магматіти. У Кальчицькому кар’єрі добувають сієніти. ТОВ „УкрРосКоалін” займається видобутком та реалізацією каоліново-шпатової суміші, розвідані залежи рідкоземельних металів, мармуру, плагіограніту та інших, є також піщані та глиняні кар’єри.
Річки: Калка, Темрюк, Каратиш, Берда, Сухий Калець, Кальчик, довжина кожної з них трохи більше 10 км.
Територію району пересікають: залізнична колія Маріуполь – Волноваха – Донецьк (станції Кальчик, Асланово); автомобільні дороги Маріуполь – Волноваха – Донецьк та Маріуполь – Пологи – Запоріжжя.
Усі села району зв’язані з районним центром автомобільними дорогами з твердим покриттям.
Агропромисловий комплекс.
Сільське господарство є пріоритетною галуззю в економіці Нікольського району, має важливе значення для забезпечення його сталого соціального та економічного розвитку.
В користуванні сільськогосподарських підприємств знаходиться 64,4 тис.га землі, з них сільгоспугідь – 64,2 тис. га, що складає 99,7% в структурі землі закріпленої за с/підприємствами. Розмір землі, закріпленої за фермерами, становить 3,0 тис. га.
